Гіпоглікемія — стан, що характеризується зниженням концентрації глюкози в крові нижче 3,5 ммоль/л, периферичної крові нижче норми (3,3 ммоль/л).
Внаслідок такого стану виникає гіпоглікемічний синдром. Низький рівень цукру в крові є порушенням вуглеводного обміну в організмі. Стан зазвичай супроводжується вираженими клінічними симптомами, викликаними дефіцитом глюкози. Найбільш часто зустрічається у людей, які хворіють на цукровий діабет 1 або 2 типу. Також до гіпоглікемії схильні жінки з гестаційним діабетом, новонароджені та деякі пацієнти з онкологією підшлункової залози.
Причини гіпоглікемії:
| занадто велика перерва між їжею; в меню недостатньо продуктів, що містять вуглеводи; великий інтервал між введенням ліків та споживанням їжі; проблеми з травленням, що уповільнюють засвоєння їжі; голодування з метою зниження маси тіла без корекції дози ліків; надмірне фізичне навантаження без вживання вуглеводів; вживання алкоголю; неправильний розрахунок дози лікарських препаратів; помилка в наборі дози через несправність шприц-ручки; неправильна техніка введення інсуліну: масаж або нагрівання місця ін’єкції, зміна місця введення препарату, тощо. |
Дуже важливо навчитися розпізнавати ознаки наближення гіпоглікемії, щоби вчасно зупинити напад. Симптоми гіпоглікемії різноманітні та дуже індивідуальні.
До загальних симптомів гіпоглікемії відносять:
| відчуття сильного голоду; тахікардію; слабкість; нудоту і блювоту; надлишкову пітливість; запаморочення; ускладнене дихання; подвійний зір; сонливість; судоми; занепокоєння, нервозність, зниження концентрації уваги; порушення координації руху; коматозний стан та ін. |
У симптомів гіпоглікемії спостерігається різний ступінь тяжкості. Їх дуже часто поділяють на вегетативні (адренергічні, парасимпатичні) і нейроглікопенічні.
До вегетативних симптомів відносять:
| надлишкову пітливість; розширення зіниць; тахіаритмію; підвищення артеріального тиску; м’язове тремтіння та/ або гіпертонус; блідість шкірних покривів; | почуття голоду; нудоту; блювоту; загальну слабкість; порушення та підвищену агресивність, неспокій, тривогу, страх. |
До нейроглікопенічних симптомів відносять:
| головні болі; запаморочення; “двоїння” в очах; амнезію; дезорієнтацію в просторі (напівнепритомність, порушення координації руху); головні болі; повну втрату можливості довільного руху в руці або нозі з одного боку тіла; розлад чутливості, що характеризується спонтанно виникаючими відчуттями печіння, поколювання, мурашок; | локальну відсутність або розлад вже сформованого мовлення з порушенням сприйняття мови при збереженні слуху; зниження здатності до концентрації уваги; неадекватну поведінку; примітивні автоматизми; епілептичні напади; сонливість, порушення свідомості (непритомність, кому); розлад дихання та кровообігу. |
У людей із ЦД 1 типу також можуть виникати напади нічної гіпоглікемії. Щоб уникнути цього, необхідно регулярно перевіряти рівень глюкози в крові перед сном.
Дуже важливо проводити контроль рівня глюкози під час вагітності. Вагітна жінка страждає від проявів гіпоглікемії, а плід схильний до появи дефектів, наприклад, мікроцефалії або занадто низької маси тіла у відношенні до віку. Фактори ризику включають перш за все: вік, надмірну вагу, надмірне збільшення ваги під час вагітності.
Крім цього, у різних людей показники рівня глюкози, при яких настає гіпоглікемія, можуть мати різні значення. Наприклад, в однієї людини симптоми можуть проявлятися при показниках вище 4 ммоль/л, а в іншої — відсутні при рівні глюкози нижче цієї позначки. Визначити персональні показники допоможуть ведення Щоденника та консультація з лікарем.
Дуже небезпечна гіпоглікемія для дитини дошкільного, молодшого шкільного віку. Діти часто не повідомляють про нездужання та не знають нічого про клінічну картину низького рівня цукру в крові. Тому будь-яка незвичайна поведінка дитини, раптова зміна настрою та зміна зовнішнього вигляду (блідість шкіри, почервоніння, розширення зіниць та ін.) повинні стати для батьків сигналом до контрольного вимірювання рівня цукру в крові.
Існує кілька типів гіпоглікемії:
- важка форма з втратою свідомості – вимагає допомоги іншої людини, щоб надати організму вуглеводи, глюкагон або вжити інших заходів для нейтралізації стану (зокрема, викликати бригаду невідкладної допомоги);
- безсимптомна гіпоглікемія – стан, коли рівень глюкози в плазмі становить <3,5 ммоль/л, але немає типових симптомів;
- псевдогіпоглікемія – стан, при якому пацієнт з діабетом відчуває загальні симптоми гіпоглікемії, але виміряна концентрація глюкози в плазмі становить >3,5 ммоль/л, хоча і близька до цього значення.
За ступенем прояву клінічних симптомів гіпоглікемію підрозділяють на легку, середню і важку.
КУПІЮВАННЯ ГІПОГЛІКЕМІЇ
Запам’ятати алгоритм дії при різкому зниженні глікемії допоможе так зване «Правило 15». Якщо рівень глюкози в крові менше 3,9 ммоль/л, то треба вжити 15 г вуглеводів. Це може бути цукор, ложка меду, льодяник, фруктовий сік, декстроза, солодкий теплий чай, тобто швидкі вуглеводи. А ось складних вуглеводів або продуктів, що містять жири разом з вуглеводами (наприклад, шоколад), краще при гіпоглікемії уникати. Вони можуть уповільнити всмоктування глюкози, що недоречно в цьому випадку.
Через 15 хвилин після вживання вуглеводів слід виміряти рівень глюкози у крові і, якщо її рівень не підвищився до 5,0-5,5 ммоль/л, повторно вжити 15 г вуглеводів. Так варто робити, доки рівень глюкози в крові не нормалізується. Після цього з’їжте заплановані страви або зробіть перекус, і переконайтеся, що рівень глюкози не почав знову знижуватися.
!!! «правило 15» стосується лише дорослих! Дітям при гіпоглікемії необхідні менші порції вуглеводів: немовлятам — 6 г, малюкам від 1 до 3 років — 8 г, а дітям віком 4-7 років — 10 г. Рекомендовану порцію вуглеводів потрібно підбирати індивідуально.
У разі втрати свідомості! Якщо ж людина від різкого падіння глікемії знепритомніла — негайно викликайте швидку допомогу! Поки медики в дорозі, треба пересвідчитися, що у хворого в роті не залишилося залишків їжі (адже вони можуть спричинити асфіксію). Також не варто намагатися влити в ротову порожнину солодкі розчини — людина може захлинутися. Якщо хтось з присутніх вміє робити внутрішньовенні ін’єкції, то в разі знепритомнення від гіпоглікемії можна ввести близько 50 мл 40% розчину глюкози. Також при купіюванні важкої гіпоглікемії використовують 1 мл розчину глюкагону внутрішньом’язово або підшкірно. Людині з діабетом краще завжди мати необхідні ліки при собі. Якщо ж випадки гіпоглікемії трапляються регулярно, то слід обов’язково повідомити про це свого лікаря.
